За Україну

А ви думали, що Україна так просто? Україна — це супер!

Україна — це ексклюзив.

По ній пройшли всі катки  історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу, їй немає ціни!!!

Ліна Костенко

 У всі віки, коли розпочинались ті чи інші процеси проти незалежної країни, її народу,  з’являвся супротив. Хто ж захоче, щоб на його рідній землі,  землі батьків, прадідів керували бездумні, недалекоглядні особи, які нічого не бачать перед собою, окрім як мети: задоволення власних потреб шляхом розкішного і безвідмовного у всьому життя. Хіба це нормально? Хіба таке має бути у ХХІ столітті? Думаю, що ні. Та коли вже так трапилось, що держава опинилась у руках людей, котрі душею і серцем належать зовсім іншому, якомусь дивному, дезорієнтованому народу, то потрібно зробити все, щоби повернути свою землю з “диких лап” поневолювачів. Для цього необхідно зібрати всю свою волю в кулак, розправити спину, після довгих років нестримного тиску і сказати своє вирішальне слово! Адже, саме народ творить історію, робить її визначною,  пам’ятною, глибокою і незабутньою на всі покоління. Весь світ захоплюється українцями, бо ми—дійсно народ, з великої літери, який має широку щиру душу і непохитну віру, яку не зламають жодні буревії, що долинають від наших так званих “друзів”. На те і народ, щоб він у хвилини гніту ставав ще сильнішим,  більш дієвим, виваженим, а у мирний час — духовно багатим.

  То ж давайте, друзі, покажемо, що український народ — це неповторні люди: щирі, люблячі, волелюбні, справжні. Адже ми такими Є. Не варто звертати увагу на образи тих людей, котрі ще й самі досі не розібрались нащадками кого вони є, хто для них головний і чого вони хочуть. Будьте собою — українцями, які завжди будуть вільними і незалежними! Будьте Людьми!Слава Україні!

І тільки той, хто зможе зрозуміти,

Як стомлена душа може боліти.

Як по житті стояти на колінах,

Врятує землю зранену, в руїнах.

І тільки той, хто любить Україну,

Усю велику, вільную родину.

Прийде у Київ, стане на Майдані.

І згинуть вороги ущент погані!

За волю, за свободу, за державу,

Відкинувши подяки, гроші, славу.

Приходить кожен, хто багатий там,

Куди вовік не вдертись ворогам!

 К.Шклярук

Головний редактор

Катерина Шклярук

Голос зболеного серця

Щемним болем відлунює у серці кожного траурна мелодія пісні «Пікардійської терції», під тривожне звучання якої майданів ці прощались з Небесною сотнею…

Відійшли у вічність найсміливіші – патріоти, вірні сини України. Їх жорстоко вбито за те, що були небайдужими, що не схотіли миритись з несправедливістю, неправдою, цинізмом, корупцією. ..

Майдан поринув у глибокий смуток за своїми побратимами. Тисячі лампадок, оберемки живих квітів – остання шана полеглим за світле майбутнє мільйонів українців.

  Алея Слави, вулиця Героїв Небесної Сотні портрети в тернових віночках, сльози матерів, голосне «Слава Героям!», «Герої не вмирають!..» І домовини., домовини, домовини… Все це ніколи не зітреться з пам’яті українців.

  Це закарбовано навічно! Рубцюються серця, сивіють передчасно матері, втирають скупі чоловічі сльози батьки, дають клятву друзі-побратими…

  А мільйони українців подумки переглядають все, чим жили останні три місяці, і картають себе за те, що не попередили, не передбачили це національне лихо, не зробили все необхідне, щоб запобігти горю.

  Україна в жалобі, бо не може змиритися із сотнями безневинних жертв. «Як можна було бездумно стріляти у ці світлі очі сімнадцятилітніх, двадцятилітніх, п’ятдесятилітніх?!» І не знаходиться відповіді!

  Молімося ж, брати-українці, за душі безневинно убитих синів наших!

Галина РАДЧЕНКО

Герої не вмирають!

  Плаче зажурене небо, в  скорботі схилились прапори, вшановує Волинська земля  своїх Героїв, проводжаючи їх в останню путь..  Впродовж всього дня люди приносять квіти, вінки та лампадки до плакату, на якому зображені портрети загиблих на Майдані. «Сьогодні я прийшов сюди, щоб вшанувати тих, хто віддав життя за свободу», - пояснив чоловік, що приніс вінок до символічного знаку.

  22 лютого у Свято - Троїцькому кафедральному соборі  відбулась панахида за загиблим Сергієм Байдовським з  м. Нововолинськ, який загинув від вогнепального поранення 20 лютого 2014 року, йому було лише 23 роки… Провести в останню дорогу земляка прийшло біля 10 тисяч людей, всіх не байдужих  не вмістив ні храм, ні соборна площа. Хода рушила до межі міста, звідки Сергія повезли ховати у Нововолинськ. Люди кричали: «Сергій – герой!», « Слава Героям!», «Герої не вмирають!»

  23 лютого у Луцьку поховали 21 – річного юнака  Василя Мойсея, який загинув від поранення у серце снайперською кулею 20 лютого 2014 року  на Майдані в Києві. Після панахиди відбулася хода до "Меморіалу". В ній взяли участь понад 20 тисяч людей. Вони скандували:     "Василь - Герой України", "Слава Україні! Героям Слава!" та співали Гімн України. На "Меморіалі" священнослужителі на чолі з митрополитом Михаїлом провели службу. Виступили побратими, які розповіли про те, що Василь був справжнім українцем, ще до подій у Києві був активістом Ківерцівської міської організації ВО «Свобода». Опісля, тіло Василя   віднесли до місця, де облаштують пам'ятний знак Героям Майдану - зліва від стели "афганцям". Тут під вигуки "Слава" та постріли гармати поховали Василя Мойсея, вбитого снайпером на Майдані.            

Ольга ГАНУЩАК

Мамо, Я-екстреміст!

Нас вчора травили газом,

Та я не боявся впасти - у мене тепер є вісь.

Мамо, я - екстреміст!

Бо брат мій, що прагнув волі,

Стояв на морозі голим, та поглядом линув ввись.

Мамо, я - екстреміст,

Вдихаю дими Майдану,

Життя своє, Богом дане, гартую під кулі свист.

Мамо, я - екстреміст,

І шляху назад не буде,

Бо в моїх пробитих грудях гуркоче, мов грім -"Борись!".

Мамо, я - екстреміст,

Я кров'ю cкропив землицю,

Вірю - мені проститься завтра, а чи колись.
Мамо, я - екстреміст,
Я вже не боюся смерті.

Війна потребує жертви. Рідна моя, молись !!          

Наталія КРІСМАН                        

        Слава Україні!!!!

Українці - це нація, це народ який боротиметься до кінця за свою свободу і незалежність. Він боротиметься за своїх дітей, батьків, рідних, коханих за завтришній день! І він обов'язково переможе - ми переможемо! Століттями  нас ганьбили, ставили на коліна але зараз цього зробити не вдасться! Зранена, змучена, але сильна Україна встає в повний ріст і каже, що ніколи не скориться! НІКОЛИ! У всі віки сила була тільки в єдності, бо без неї немає ні держави, ні народу! Отож, будьмо сильними, в нас вірять по всьому світі, підтримують кожну хвилину. Тисячі, десятки тисяч людей, які стоять на Майдані - герої України. Молімось за них, за те, щоб Україна нарешті звільнилась від цього ярма і все ж таки розквітла. Хоч, мені здається, що саме зараз вона розпустила свої крила, вона ожила, після стількох років безпробудного сну! Вічна пам'ять тим, хто поклав своє життя у боротьбі за свободу і незалежність народу, за його майбутнє. Ви навіки залишитесь у наших серцях і пам'яті!

Катерина ШКЛЯРУК

Редколегія журналу "Шкільний вісник" щиро вітає всіх із дивовижним світлим святом - 
                         Різдвом Христовим!

                    Дай Боже Вам любові і тепла,

                    Добра в сім'ї і затишку в оселі,

                  Щоб щастя світла музика текла

В різдвяні свята, щедрі і веселі!

Хай здійснює бажання рік Новий,

Хай ваше підприємство процвітає,

З чудовим святом, радості і мрій

Ми щиро і сердечно Вас вітаєм!

З НОВИМ РОКОМ!

Коли проб'є дванадцята година,

І старий рік зустрінеться з Новим,

Хай пощастить і вам, і всій родині,

Ми зичимо, щоб посміхнулись ви!

Хай казку принесе на крилах вечір,

І казка щоб затрималась на вік,

І під ялинку щоб чарівні речі

Приніс вам щедрий дядько Новий рік!

ШКП "Step by step". Підгайці-2013

ВІТАЄМО!

Редколегія журналу "Шкільний вісник" щиро вітає своїх друзів із клубу підприємництва "Step by Step" із блискучою перемогою на підсумковій конференції польсько-українського проекту "Шкільна академія підприємництва-2 ", яка проходила у Варшаві 8-11 грудня. Це дійсно клопітка важка праця, терпіння, зусилля, які ви вкладаєте у свою роботу. І ми бачимо за це чудову винагороду. Та найперше це, мабуть, самовдосконалення, здобуття безцінного досвіду, який ви отримали поряд із чудовими подарунками та дипломами.  Школа вами пишається, та й не лише школа. Адже вам вдалось уже вийшли на міжнародний рівень і це КЛАСНО! Ми від душі вас вітаємо, бажаємо творчої наснаги, вдалого подолання всіх труднощів, які будуть траплятися на вашому шляху, нестримної енергії, і бути першими не лише в Україні, але й у СВІТІ!

Представляємо вашій увазі одинадцятий номер Шкільного вісника ,присвячений Новорічним святам і підсумку 2013 року. Бажаємо вам новорічного настрою, море мандаринів, цукерок, чудового настрою і віри у дива, бо вони ІСНУЮТЬ!

Любі наші! 

Пропонуємо ваші увазі 10 номер нашого Шкільного вісника - осінній. Тут ви з можете поринути в історію, знайти для себе чимало цікавого і повчального, нового, відкрити світ з іншого боку. Сподіваємось, вам сподобається.  

Інтерактивний семінар

10 грудня 2013 року у нашій школі учителем німецької та англійської мови Ліщук Юлією Василівною було проведено інтерактивний семінар для вчителів на тему: «Інтерактивні форми роботи при навчанні читання німецькою мовою».

Інтерактивний семінар для вчителів німецької мови

Після висвітленого та мультимедійно-презентованого теоретичного питання, присутнім був запропонований майстер-клас з використанням інтерактивних методів навчання німецької мови на тему: «Winterfeste».

Учасники семінару складали «Пазли», гралися у лексичні «Хрестики-нулики» та відтворювали у грі «Доміно» переплутані тексти Різдвяних пісень і складали власні вірші.

Інтерактивний семінар для вчителів німецької мови

Присутні вчителі німецької мови, Луцького району були задоволені проведеним семінаром.

Результатом було доведено, що читання виступає перед усім одним з активних видів мовленнєвої діяльності при вивченні іноземної мови.

УКРАЇНА ЗА ЄС!

Європейський Союз - це майбутнє нашої України, майбутнє наших дітей і нас самих. Хто дав право владі лишати нас цього? У нас вільна незалежна країна, у нас свобода слова, то чому ж нас не чують? Чому наша "влада" вирішує все за нас? Хіба це справедливо?! Нас б'ють у Києві, а потім, дивлячись в очі всій країні кажуть, що нічого про це не знають, що вони не відкидають можливості вступу України до ЄС. Хіба можна брехати в очі народу? Хіба можна забороняти нам боротись за завтришній день? Ні! Ми - за Україну! Україна - за ЄС! І ми обов'язково туди вступимо! Ми переконаємо нашу владу, розкриємо їй очі, проведемо її до цієї угоди. Хто як не МИ?! Нехай подивитись наш президент на те, що він зробив - своїми рішеннями. Те що відбувається - його вина, люди хочуть жити в європейській державі, а не рухатись в односторонньому безперспективному напрямку. Ми не допустимо цього! У кожній демократичній країні керує державою - народ, до нього мають дослухатись і думку його враховувати! І ми змусимо владу нас ПОЧУТИ! Боротимемось до кінця!РАЗОМ І ДО КІНЦЯ!

"Трагічні уроки історії"

           Саме таку назву мала година вшанування пам'яті жертв голодомору 1932-32 рр., 22 листопада у нашій школі-гімназії. Її організаторами стали учні 7-А класу (кл. керівник - Сич Світлана Іванівна), та бібліотека школи (завідувач - Ковальчук Оксана Романівна).
         У своїх виступах учні звернулись до історичних джерел: дат, днів, спогадів.... Озвучили поетичні твори, які підкреслюють весь жах і біль сталінського голодомору. Для кращого розуміння молодим поколінням всього жаху цих часів, виступи супроводжувались презентаціями, і, мабуть, фото, цифри, що були там розміщені, не залишили байдужим нікого.
         У німій тиші учні та вчителі запалили свічку пам'яті тих, хто не дожив до наших днів, тих, які боролись і завжди залишаться в нашій па
м'яті - ЖИВИМИ...

Флагман освіти

     Для досягнення успіху завжди потрібна невтомна праця. А наша дирекція, на чолі із Жанною Калениківною Скороход і її заступником, завучем Віктором Васильовичом Бараном та наші любі вчителі, роблять все можливе для того, щоб  навчальний заклад процвітав, розвивався.  Введення новітніх технологій, створення чудових клубів за інтересами, робота поза межами школи - все це сприяє покращенню навчального процесу, заохоченню учнів, спонукає їх навчатись для досягнення успіху, для того щоб довести що робота вчителів недаремна. 

    18 жовтня 2013 року у приміщенні Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України у Києві відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів проекту «Флагмани освіти і науки України». Вже вп’яте найкращі освітяни і науковці України збираються щоб отримати визнання своїх професійних досягнень на державному рівні. Цього року було вручено близько 300 нагород кращим представникам галузі. В рамках цього проекту відзначились навчальні заклади, серед яких і Підгайцівский НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів-гімназія», який представляла Жанна Калениківна Скороход.Також нагороду було вручено Оксані Йосипівні Врублевській, яка представляла відділ освіти Луцької РДА. Відтепер школа входить до ста найкращих навчальних закладів України. 

Сподіваємось і будемо робити для цього усе, щоб наша школа на досягнутому не зупинялась. Ця перемога - напрацювання всіх і кожного. Кожен з нас вносить у школу щось своє і від цього вона стає кращою та досконалішою! Отож, дякуємо вам, наші любі вчителі, за те що завжди поруч з нами, за вашу працю, за те що ви є. Із вами ми ще досягнемо нових небачених висот!!
 

Відкритий світ

  Вітаємо клуб підприємництва "STEP BY STEP" з перемогою!

Клуб журналістики щиро вітає вас, друзів із перемогою у Всеукраїнському конкурсі "Найактивніший Шкільний клуб підприємництва ". Ви молодці. Своєю енергійністю, завзятістю, креативністю ви робите впевнені кроки до успіху і першості. Кожен з вас - вагома частина одного цілого. Діяльність "Step by Step" не знає собі рівних у районі та області, і це спільна заслуга всіх членів ШКП  і ваших тренерів! З вами приємно співпрацювати, часто навіть переймати досвід. Ви - гордість нашої школи, її майбутнє і теперішнє. 

Ми бажаємо вам творчої наснаги, світлих погожих днів, безліч ідей і можливостей для їх реалізації. Ви ідете в правильному напрямку. Залишайтесь завжди такими як ви є і ніколи не сумнівайтесь у власних силах! У вас все вийде!!!! 

Любі наші вчителі!

Ми від щирого серця вітаємо вас із Днем вчителя! Бажаємо усім вам міцного здоров'я, терпіння, наснаги. Нехай на вашому обличчі завжди сяє посмішка, яка зігріває кожного з нас. Пробачте нас за те, що не слухаємось, вередуємо, не робимо домашнього завдання і ще за багато, ой як багато всього)) Але ми ще діти - підростемо і тоді зрозуміємо, що робили не так. Всі через це проходять і ви теж колись такими були! 

Ми дякуємо вам за кожен урок, поради, підтримку, навіть догану, ми кажемо вам: "Спасибі", - за ВАС! За те, що ви у нас Є. Ви - наша опора, без вас ми нічого не досягнемо. Усі перемоги і поразки ми ділимо навпіл. Ми схиляємось перед вашим досвідом і знаннями. Нехай Бог кожному з вас дає щодня сили приходити до нас, а ми вас будемо зустрічати із любов'ю і ласкою! Все таки - ви у нас найкращі на світі! Залишайтесь такими, як ви є. Ми вас любимо, бо ви - НАШІ!

Любі друзі!

З Ніною Горик

    Сьогодні в Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки відбулась незвична, чудова зустріч із поетами України та Білорусі. На ній були присутні: Ніна Горик - поетеса, член Національної спілки письменників України, Василь Гей - поет, голова Волинської спілки письменників, а також поетеса, перекладач - Олена Криштальська. Булоруська поезія була представлена такими чудовими постатями як: Миколи Синкевич, Олексій Філатов, Ярина Дашина. 

Письменники України та Білорусі

Всі ці талановиті люди презентували нам дві книги-переклади: "Берестейське багаття" (українською мовою) та "Думи і пісні з Волині" (білоруською мовою).  

З Василем Геєм

     Атмосфера під час спілкування була дуже невимушеною, надзвичайно теплою. Цікаво було почути вживу звучання одних і тих же віршів білоруською та українською. Обидві мови дуже красиві і цікаві. Ми почули чимало цікавих житейських історій із уст білоруських гостей, їм дуже подобається Україна, наш народ, традиції і мова, наші письменники. Недивно, що спільна робота цих творчих неординарних особистостей, людей з Великої літери знайшла відображення у таких двох чудових збірниках поезії. 

  По закінченню презентації, усі бажаючі мали змогу особисто поспілкуватись з іменитими майстрами пера, взяти автограф, сфотографуватись. Цей шанс я не пропустила, і сподіваюсь, для нашого клубу журналістики ця зустріч стане дуже корисною. Цікаво було розмовляти з Ніною Петрівною, Підгайцівська школа для неї - це за її словами: "Місце, яке запам'ятається назавжди" . Приємно було це чути з уст такої великої жінки, талант якої заворожує і не залишає байдужим. Зустріч пройшла чудово і сподіваюсь, вона буде не останньою, і члени редколегії знову будуть  присутні на таких заходах. 

Катерина ШКЛЯРУК