ЖИТТЯ ШКОЛИ

10 грудня 2013 року у нашій школі учителем німецької та англійської мови Ліщук Юлією Василівною було проведено інтерактивний семінар для вчителів на тему: «Інтерактивні форми роботи при навчанні читання німецькою мовою».
Інтерактивний семінар для вчителів німецької мови
Після висвітленого та мультимедійно-презентованого теоретичного питання, присутнім був запропонований майстер-клас з використанням інтерактивних методів навчання німецької мови на тему: «Winterfeste».
Учасники семінару складали «Пазли», гралися у лексичні «Хрестики-нулики» та відтворювали у грі «Доміно» переплутані тексти Різдвяних пісень і складали власні вірші.
Інтерактивний семінар для вчителів німецької мови
Присутні вчителі німецької мови, Луцького району були задоволені проведеним семінаром.
Результатом було доведено, що читання виступає перед усім одним з активних видів мовленнєвої діяльності при вивченні іноземної мови.










































9 листопада 2013 року в Підгайцівському НВК відбулось засідання круглого столу «Суперечливі й трагічні події в роки ІІ світової війни та повоєнного лихоліття».
 Круглий стіл організований вчителем історії Марковим В.М. з нагоди 70-річчя трагедії хутора Малі Підгайці, який був спалений польсько-німецькими карателями. Серед заживо спалених 21 мешканець с.Підгайці (з них 9 дітей).
 Учні-старшокласники Підгайцівського НВК мали змогу з перших вцст почути жахливі спогади свідків трагедії, яким вдалось дивом вижити: Сивого Георгія Трохимовича, Ковальчук Галини Степанівни, Ковальчук Софії Семенівни.
Круглий стіл з нагоди 70-річчя трагедії хутора Малі Підгайці
Учасники розмови за круглим столом торкнулись питань початку ІІ світової війни, репресій радянської влади у 1939-1941 рр. та повоєнного періоду,знищення в’язнів Луцької тюрми у червні 1943 року та наслідків обміну населення між Україною й Польщею.
 Зі сльозами на очах й тремтінням голосу сивочолі жителі села розповідали дітям про пережите, просили аналізувати різні джерела інформації щоб пізнати істину, а не вірити тенденційним, замовним повідомленням ЗМІ, яким є інформація від 16 червня 2013 р. агентства Associated Press при сприянні нашого земляка, учня школи, а нині професора з Канади Івана Качановського. (www.dailymail.co.uk/news/article-2342141)
Круглий стіл з нагоди 70-річчя трагедії хутора Малі Підгайці
Свідки трагедії обурені перекрученням фактів й звинуваченням українських націоналістів у нібито спаленні хутора й висловлюють свій гнів проти зухвалої фальсифікації.
Від місцевої влади слова вдячності запрошеним висловив сільський голова Семенюк Ю.М.
 Учасники круглого столу:
1.        Сивий Георгій Трохимович
2.        Сива Євгенія Миколаївна
3.        Терпелюк Єлизавета Павлівна
4.        Дроздюк Євген Лукашович
5.        Горбачова Софія Станіславівна
6.        Невада Наталія Михайлівна
7.        Котумай Ніна Іванівна
8.        Ковальчук Галина Василівна
9.        Ковальчук Софія Семенівна
10.      Верблюдова Ольга Денисівна
11.      Гордіюк Неоніла Валентинівна
12.      Кондратюк Яків Кузьмович





10 жовтня учні 7 класів відвідали фотовиставку присвячену Всеукраїнському дню ліквідатора наслідків на ЧАЕС «Чорнобильський світ на Волині».
 14 грудня в Україні відзначається «День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Указ N 945/2006 про заснування цієї пам'ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.
У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібне це свято, і чому саме 14 грудня вибрано для вшанування учасників ліквідації.



 Справа в тому, що 30 листопада 1986 року було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день «Днем ліквідатора». Ще в 1986 г. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 році громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, в якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств та громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.
 Надання державного статусу «Дня ліквідатора» ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких, недостатній для нормального життя розмір пенсії. Безпосередньо з цією проблемою пов'язана й інша - проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Лише перші 5 тисяч з тих, хто ліквідував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення, а з 1992 року всім іншим видавали «корочки» постраждалих від чорнобильської катастрофи.
 Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. В ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більш ніж 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тогочасну УРСР. Можливо, Україна стане автором гарного почіна, і «День ліквідатора» з'явиться в Росії, Білорусії та інших країнах.
 Події понад 20-річної давності ніколи не зітруться з пам’яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Ця катастрофа є болем для всієї України. І тепер не лише в квітневий день 26 числа, а і в грудні вже стало доброю традицією вшановувати пам’ять тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха. Адже саме в цей день, 14 грудня, було завершено будівництво саркофагу.
Ужгородці також брали участь в ліквідації наслідків найбільшої екологічної аварії ХХ століття, відроджували до нового життя обпалену радіацією землю. Ми висловлювати щирі слова подяки всім ліквідаторам за їх мужність, героїзм і самовіддачу. Наша повага і шана – тим, хто щодня бореться із страшними хворобами, викликаними катастрофою.

Чорнобиль для нас ніколи не стане минулим. Величний подвиг здійснили всі, хто брав участь у ліквідації наслідків вибуху на четвертому енергоблоці атомної станції. Від усього серця зичимо ми героям-ліквідаторам та усім Закарпатцям, хто пам’ятає світ до Чорнобиля і тим, хто народився вже після катастрофи, – міцності духу, здоров’я і впевненості у завтрашньому дні!





25 квітня 2013 року в СНУ ім. Лесі Українки відбувся пісенно-розважальний конкурс Євробачення 2013, в якому прийняли участь учні нашої школи, студенти СНУ ім. Лесі Українки, факультету міжнародних відносин, Луцького кооперативного коледжу, учні Спеціалізованої школи І – ІІІ ст. №5. м. Луцька. Солісти Станіслав Романенко, Ірина Оліщук та Ансамбль естрадного танцю «Гармонія», що представляли Фінляндію, отримали грамоту «За романтичність образу».
Гришко Анастасія та зразковий ансамбль естрадного танцю «В ритмі серця» вибороли ІІ місце серед 10 команд.
Редколегія бажає учасникам Євробачення перемог не тільки у творчій сфері, але й на нелегких стежинах науки!



Нещодавно у наші школі відбувся семінар, що носив назву: "Проектування інформаційного  простору навчального закладу", там було розглянуто чимало цікавих питань, зокрема, і створення нашого блогу в рамках шкільного проекту: "Шкільна преса - крок до лідерства". Після семінару всі його учасники залишились задоволеними, здобули нові знання та визначились трішки із планами на майбутнє у власній школі.




Немає коментарів:

Дописати коментар